Утрата мамы — не проходящая боль. Мы помним, любим наших мамочек и порой виним себя. что мало уделяли нашим мамам внимания. Простите нас. наши мамочки!
V V
@VV
Мамі присвячується
Мама, мама, мамочка, мамуля!
Де ти, моя ясная зоря?
Я прокинулась віж слів цих і відчула,-
що кричу крізь сон, а ти ж давно пішла...
Щось залишилось в душі не зрозуміле:
чи то біль, чи то тяжка печаль.
Ні, то просто гіркота утрати
І душа кричить: " як жаль, як жаль!"
Мабуть, я тебе тримаю,
не пускаю душечку твою
до воріт господнього покою,
де шукаєш вічну тишину.
Ти пробач мені за це, моя зозулько,
ангеле-хранитель золотий.
Буду я тепер щодня молитись
і тим словом прокладу тобі дорогу в Рай
- 1 комментарий
RSS
МамаНадя
21:25
Войдите на сайт или через или зарегистрируйтесь чтобы добавлять комментарии